Із початком реформи децентралізації про кадрову проблему заговорили в повний голос. Особливо гостро вона стала у невеликих об’єднаних громадах – сільських чи селищних. Адже досвідчені фахівці та перспективна молодь, як правило, йдуть працювати у міста, де вищі зарплати і є більші можливості для подальшого кар’єрного росту. Тому багато хто з громад Чернігівщини зіткнувся з труднощами у пошуку кадрів.

Не стала винятком і Козелецька, та протягом 2017-2018 років ситуація тут вирівнялася. І тепер очільниця селищної ради Олена Дмитренко впевнено говорить:

- Моя робота і мої досягнення – це робота всієї моєї команди! І я пишаюся, що працюю серед професіоналів своєї справи!

- Нині апарат селищної ради працює як злагоджений механізм, бо кожен «гвинтик» на своєму місці, - підтверджує Людмила Черняк, начальник відділу організаційно-кадрової роботи селищної ради. – 2017-го року, коли громада тільки-но об’єдналася, були певні хвилювання щодо того, хто займе ті чи інші посади. Все нове, багато чого незнайомого. До того ж, нова структура мала об’єднати в собі усі напрямки роботи. На кожну посаду оголошували конкурсний відбір. У порядку переведення до нас прийшли лише спеціалісти-землевпорядники, Олексій Корогод з Лихолітської сільради та Микола Василенко з Бригинцівської. Обидва мали на той час чималий стаж роботи у своїй сфері. Нині Микола Миколайович – головний спеціаліст із земельних відносин, а Олексій Васильович – головний спеціаліст із ведення містобудівного кадастру.

Микола Василенко живе у Рикові (село відноситься до Бригінцівського старостинського округу). На роботу щодня добирається близько 10 км, найчастіше власною автівкою, та буває, що й велосипедом чи попутним транспортом. Каже, маленькі труднощі з дорогою його не лякають, тому кидати роботу через це і думки не було, адже у земельних питаннях він як риба у воді.

Микола Василенко бере участь у сесійному засіданні Козелецької громади

- Я працюю землевпорядником із 1991-го. За кілька років до Бригінцівської сільради додалося обслуговування ще й Петрівської та Ничогівської, я робив там на підставі договору про співпрацю. У моєму віданні було вже тоді чимало земель, - розповідає Микола Василенко. – Законодавство постійно змінювалося, щось удосконалювалося, а щось і нині потребує доопрацювання. Тож я весь час тримаю руку на пульсі. Тут, у громаді навантаження на наш відділ значне. Окрім надання різноманітних дозволів – на розробку чи затвердження техдокументації, проекту землеустрою чи на оренду земельних ділянок – ще й видача довідок про наявність земельної ділянки (лише минулого року їх було видано 382!), розгляд заяв на видалення зелених насаджень та присвоєння поштової адреси. Добре, що у травні цього року у відділ прийшов працювати Костянтин Хамітов. Він має спеціальність інженер-геодезист.

У Козелецькій ОТГ є фахівці, котрі пропрацювали на державній службі більш ніж 10 та навіть 20 років! Серед них Олена Матющенко, нинішній начальник фінансового управління. До об’єднання громади вона займала посаду заступника начальника фінуправління Козелецької райдержадміністрації. Разом з нею працювала і Олена Дрозд. Нині вони спільно трудяться на благо об’єднаної селищної ради. І, як каже голова громади Олена Дмитренко, саме фінансисти виконують роль регулювальників грошових потоків: «Спрямуєш їх у правильне русло, і вони принесуть прибуток. А один невірний рух може завдати суттєвої шкоди. Бо і Святе Писання зазначає, що за все відповідає срібло, тобто гроші. Тому так важливо мати грамотних працівників. А наші – здається, найкращі!».

Олена Матющенко

- Не можна оминути увагою Валентину Захарівну (Сікачову – Авт.), начальника відділу соціального захисту населення, - продовжує Людмила Черняк. Хто-хто, а вона-то знає про кадри у Козелецькій громаді абсолютно все. – Найчастіше ми її бачимо в русі – весь час кудись поспішає. Але, хочу зазначити, і встигає багато чого! Валентина Сікачова прийшла до нас із Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, була там директором. Працювала із сім’ями, в яких виховуються діти, допомагала їм долати складні життєві обставини. У громаді відділ соцзахисту об’єднав роботу і з молодими, і з людьми похилого віку. Тепер вона опікується і самотніми людьми, точніше, 29 соціальних робітниць, які працюють під її керівництвом.

Валентина Сікачова навідує підопічну

- Так, ми не лише зберегли посади соцробітниць, які до цього були у районному терцентрі (його закриття на початку 2018 року збіглося із відкриттям відділу соціального захисту в Козелецькій селищній раді. – Авт.), а ще й збільшили їх кількість, - розповідає про свою роботу Валентина Сікачова. – Тож нині у нас 20 жінок допомагають стареньким у селах громади, а ще 9 працюють поза територією ОТГ на умовах міжмуніципального співробітництва. У відділі на обліку перебуває 300 одиноких та одиноко проживаючих громадян. За минулий рік їм була надана 2731 послуга. До того ж, наші фахівці надавали соціальні послуги 56 сім’ям з дітьми. Було здійснено більш ніж півсотні виїздів у сім’ї зі складними життєвими обставинами. До громади увійшли 14 сільських рад, а це досить велика територія. І просто навідатися до родини, яка потребує нашої допомоги, було нелегко. Але і тут мені є чим похвалитися. Я надзвичайна вдячна керівництву громади за створення Муніципальної варти! Ці кремезні чоловіки не лише супроводжують нас у підопічні сім’ї, але часто виступають нашою охороною, адже бували випадки і неадекватної реакції на наш приїзд (особливо, коли батьки зловживали алкоголем, самі розумієте, як із такими спілкуватися).

На початку 2018 року районна рада прийняла рішення про передачу шкіл на баланс ОТГ, але знайти начальника новоствореного відділу освіти виявилося непросто. Коли вперше оголосили конкурс на посаду, ніхто не прийшов. Жодна людина не зважилася спробувати свої сили й поборотися за це місце! Вдруге прийшла лише одна претендентка – тодішня директорка Козелецької станції юних туристів, яка перебувала у декреті, Тетяна Єркіна. Після написання стандартних конкурсних завдань, з нею провели співбесіду, щоб переконатися, що вона чітко усвідомлює відповідальність, яку хоче покласти на свої плечі. Тетяна Яківна була невідступна. І вже з перших днів свого призначення вона показала характер. Тепер колеги її жартома називають ТСН, що означає «Таня сталеві нерви».

Тетяна Єркіна на педагогічній конференції

- Не думайте, що оптимізувати нашу систему освіти легко. Закривати школи ніхто не хоче, але я чітко розумію, що й для чого ми робимо, - пояснює Тетяна Єркіна. – Наведу приклад – в останній тиждень до початку навчального року у Ставиській ЗОШ деякі батьки перевели своїх дітей в іншу школу, таким чином у закладі їх лишилося 20. Тамтешні вчителі одразу зрозуміли, що якщо залишаться, то працюватимуть з неповним навантаженням, і за пару днів позвільнялися й перейшли в сусідню Лихолітську школу. Треба було терміново рятувати учнів! Ми у екстреному режимі знайшли для дітей навчальний заклад, який вони зможуть відвідувати, й розробили автобусний маршрут.

Як правило, у селах з кожним роком зменшується кількість дітей, і саме це призводить до ліквідації навчального закладу. Але і вчителів зараз теж часто-густо не вистачає. Тому я вважаю, і, сподіваюсь, суспільство теж це нарешті усвідомить, що краще дітям їздити в опорні заклади й отримувати там повноцінну освіту й спілкування з однолітками, ніж залишатися у своєму селі з 2-3 однокласниками й педагогами, які викладають непрофільні предмети. Завдяки державній субвенції на розвиток інфраструктури кожна громада за потреби може розширити шкільний автопарк, щоб дітям було комфортно доїжджати до школи. Ми такою можливістю вже скористалися минулого року й закупили 2 нові автобуси.

Як кажуть, кадри вирішують усе. І досвід Козелецької селищної ради підтверджує, що робота чималої організації цілком залежить від конкретних людей, які просто виконують свою роботу. А коли вони виконують її з душею, з завзяттям, то й результат стає очевидним для всіх.

Команда працівників Козелецької селищної ради

 

Ганна Самойленко