Козелецька селищна рада

Сказ — це небезпечне інфекційне захворювання, яке уражає як диких і домашніх тварин, так і людину. Основними природними носіями та джерелами поширення вірусу в дикій природі є м’ясоїдні тварини, зокрема лисиці, вовки та єнотоподібні собаки.

Одним із найефективніших способів запобігання поширенню сказу серед диких тварин є пероральна імунізація — розповсюдження спеціальних принад із вакциною.

Як проводиться вакцинація диких тварин

Пероральна вакцинація диких тварин зазвичай проводиться двічі на рік — навесні та восени.

Для цього у місцях перебування диких м’ясоїдних тварин розкладають спеціальні принади з вакциною. В умовах воєнного стану їх переважно розповсюджують наземним способом — вручну фахівці відповідних служб, лісівники та інші залучені працівники.

Принада має вигляд невеликого брикету з характерним запахом, який приваблює диких м’ясоїдних тварин. Усередині міститься капсула з вакциною проти сказу. Після поїдання принади тварина отримує необхідну дозу вакцини та формує імунітет до захворювання.

Що потрібно знати мешканцям

Якщо ви під час прогулянки в лісі, на узліссі, у полі чи іншій місцевості побачили таку приманку, не потрібно її піднімати, переносити або знищувати.

Залиште брикет на місці — його специфічний запах має привабити саме диких тварин, для яких він призначений.

Також не варто дозволяти дітям гратися з такими принадами. Якщо приманка випадково потрапила в руки або її оболонка пошкоджена, не торкайтеся її голими руками та зверніться до відповідних фахівців.

Вакцинація домашніх тварин — обов’язкова складова профілактики

Пероральна імунізація диких тварин не замінює вакцинацію домашніх тварин.

Власникам собак і котів необхідно своєчасно проводити щеплення своїх тварин проти сказу. Особливо це важливо для собак, які можуть вільно пересуватися за межами населених пунктів, а також для мисливських собак, які безпосередньо контактують із дикою фауною.

Не слід дозволяти домашнім тваринам контактувати з дикими або безпритульними тваринами, особливо якщо їхня поведінка здається незвичною.

Якщо ви побачили підозрілу тварину

Прояви сказу у тварин можуть бути різними. Серед можливих ознак — незвична поведінка, безпричинна агресія або, навпаки, надмірна довірливість, порушення координації рухів, слинотеча, труднощі з ковтанням та інші зміни поведінки.

Не намагайтеся самостійно ловити, відганяти чи лікувати тварину. Насамперед необхідно уникати контакту та повідомити відповідну ветеринарну службу або органи місцевого самоврядування.

Якщо людину вкусила, подряпала або ослинила тварина, необхідно якомога швидше звернутися за медичною допомогою. Не варто чекати появи симптомів — своєчасне проведення необхідної профілактики після контакту з потенційно зараженою твариною може врятувати життя.

Пам’ятайте

Профілактика сказу — це спільна відповідальність фахівців, власників домашніх тварин та кожного мешканця.

Не чіпайте вакцинні принади, своєчасно вакцинуйте домашніх тварин, уникайте контакту з дикими та безпритульними тваринами й повідомляйте фахівців про випадки виявлення тварин із підозрілою поведінкою.

Бережіть себе, своїх дітей та домашніх улюбленців.