Козелецька селищна рада

Білейки - невелике село, центр відповідного старостинського округу, якому підпорядковані села Кривицьке, Новики, Опеньки, Тарасів та Шами, розташоване за 3 км на північний захід від центру громади.

Село було засноване у другій половині XVII ст. вихідцями з сусіднього Тарасова. Саме від прізвищ тарасівських чу­ма­ків Єрофія Білейченка, Івана, Кузьми та Чишки Білейків, які переселилися після 1666 року ближ­че до Козельця, і походить назва сучасного села. Рід Білейків – це збідніла гілка боярського ро­ду Біликів. 1718 р. гетьман Лівобережної України Іван Скоропадський своїм універсалом передав с.Бі­лей­ки у власність Козелецького магістрату. На початку 1930-х років було утворено колгосп ім.Маленкова. Із фронтів війни додому не повернувся 21 житель Білейок. В 1957 році після змін у керівництві СРСР Білейківський колгосп змінив назву з ім.Ма­лен­ко­ва на ім.Чапаєва. Уже за часів незалежної України у Білейках було споруджено двоповерхове приміщення су­час­ної загальноосвітньої школи (1993).

Кривицьке – невеличке село у складі Білейківського старостинського округу на правому березі р. Остер, роз­ташоване за 1 км ліворуч від автошляху Київ-Нові Яриловичі та західної околиці Козельця. В урочищі Балаган поряд із селом археологами була виявлена найстаріша на території громади неолітична стоянка людей (V тис. до Р.Х.). На жаль, вона безповоротно втрачена, а вірніше зни­ще­на при будівництві об’їзної дороги навколо Козельця у 1983-1984 роках. Село вперше згадане у матеріалах Рум’янцевського перепису 1766 р. Воно склалося як ро­до­вий хутір козацької родини Кривицьких. За даними ревізії 1781 р., тут проживала 21 ревізька (чо­ло­віча) душа, тобто близько 40 жителів. Сьогодні Кривицьке типове дачне село, у якому збу­ду­вали свої будинки багато ко­зельчан.

Новики – невелике село, вперше згадане в переписі 1666 року як Но­ви­ков хутір. У тому ж переписі в Козельці записано міщанина Кузьму Новиця. Швидше за все це пріз­вище звучало як Новик. У «Вікіпедії» сказано, що село засноване у 1632 році. Документально це не підтверджено, хоча можливо, що село виникло і раніше. Проте пер­ша письмова згадка датована 1666 роком. Село визначалося як військове (козацьке). 

Назву села Опеньки дала родина Опеньків. Очевидно, їх назвали так через те, що поселилися вкупі, як опень­­ки. На кожному з трьох сільських кутків селилися представники од­но­го з родів: на Прибитьківщині – Прибитьки, на Чернеччині – Лози, на Хутлянщині – Опеньки. У цент­рі села й сьогодні є ставок, біля якого на свята влаш­то­ву­ва­ли­ся гуляння. Село з трьох сторін ото­чене лісами, що звуться Качанівщина, Шовкунівщина, Ма­ка­ров­щина. Перша письмова звістка про село у реєстрі 1729 р., де ска­зано про 3 двори в Опень­ках, що були придбані за гро­ші, на­лежали Козелецькому Свя­то-Георгіївському мо­нас­ти­рю. Колгосп, котрий назвали «Жовтнева революція», ство­ри­ли в 1929 р. 2007 року в Опеньках було створено релігійну громаду Української Православної Церкви Ки­ївського Патріархату. Під церкву місцева влада передала приміщення закритого клубу.  

Село Тарасів свою назву отримало від імені першого поселення на ім’я Тарас. За переказами тарасівців, у ті часи в урочищі Білоусівка була церква, що провалилася під зем­лю, утворивши над собою озеро. Найвірогідніше, що сучасне село виникло між 1636 (рік останньої польської люстрації на­шо­го краю, де Тарасів не згадано) та 1648 роком. В 1837 році дво­ря­ни­н Горюнович (Гранович) збудував тут великий, кра­си­вий будинок на пагорбі, у якому з дореволюційних часів і до початку 1990-х років розміщувалася сільсь­ка школа. Значні негативні зміни приніс у село 1930 рік, коли було створено колгосп «Червоний па­хар». З початком Другої світової війни 128 жителів села було мобілізовано до Червоної армії. 19 вересня 1943 року Тарасів було звільнено воїнами 280 стрілецької дивізії. Усього з війни не повернулися 59 жителів села. Під час укрупнення колгоспів у 1951 р. тарасівський «Червоний пахар» було приєднано до Бі­лейківської артілі ім.Маленкова, а Тарасівську сільську раду, відповідно, до Білейківської.

Шами – невелике село, розташоване на правому березі р.Остер. На місці поселення Саги-1 були відкриті й досліджені культурні археологічні шари бронзового (II тис. до Р.Х.) та залізного (VII-III ст. до Р.Х.) віку, а також городище часів Київської Руси (X-XIII ст.), площею близько 3 га. Засновниками нинішнього села, як видно з його назви був козелецький козацький рід Шамів. Уперше село, як козацький хутір, згадане у документах Рум’янцевського перепису 1766 року. Шами були авторитетною козацькою родиною. В 1900 році головою Козелецького волосного суду обрали козака з х.Шами С.Шама.

Берлози - середніх розмірів село, центр старостинського округу, якому під­по­ряд­ко­вані села Гламазди, Си­вухи та Часнівці, розташоване на правому березі р.Остер за 3 км на схід від Козельця поряд з лі­совим масивом Чернещина (чорний ліс). Село, очевидно, було засноване наприкінці XVI - початку XVII ст. остерськими бо­я­ра­ми Бер­ло­зами, які згадуються в офіційних документах того часу. Хоча місцеві старожили назву се­ла виводили від верболозу, який ріс на болотистих заплавах і берегах р.Остер, тобто від слів «бер» (берег) і «ло­зи». Більш давнє, ніж у радянських офіційних виданнях, походження села (1858 р.) засвідчив той факт, що згідно указу Петра I від 1709 року двір з одним підданим у Берлозах був наданий ігумену Ко­зелецького Свято-Георгіївського монастиря Ф.Степановському. Наступна згадка про село да­то­ва­на 1718 р. 1934 року при Берлозівській початковій школі, що була реорганізована із земської, почали пра­цювати курси ліквідації неписьменності. 12 липня 1941 року, на 20-й день після початку радянсько-німецької війни, були мобілізовані до Червоної армії 136 жителів Берлозів. Незадовго до визволення, 15 серпня 1943 року, окупанти, які готували оборонну лінію нав­ко­ло Козельця, спалили село. Із 160 хат уціліли лише чотири. З фронтів не повернулися додому 76 берлозівців. Школа існувала до 2007 року, коли її перепрофільовали у дитячий са­док. В 1950 році до Берлозівської артілі приєднали гос­по­дарст­ва сусідніх сіл Гломазд, Сивух та Часнівців. Нове господарство стало носити ім’я Тараса Шев­ченка. За головування В.К.Бригинця, яке тривало до 1970 року, в Берлозах побудували Бу­ди­нок тва­ринника, контору колгоспу, Будинок культури на 200 місць, приміщення сільської ради та фельд­шерсько-акушерського пункту, посадили парк. 98 працівників господарства були від­зна­че­ні ор­денами і ме­далями, у т.ч. голова колгоспу нагороджений орденами Леніна і Трудового Чер­во­но­го Пра­по­ра, а телятниця Марина Костянтинівна Пушкар - орденом «Знак Пошани». В 2005 році господарство повністю припинило своє існування. І.А.Глущенко був одним з ініціаторів створення сільського фольклорного колективу, який невдовзі отримав по­чес­не звання «Народний аматорський».

Гламазди – середніх розмірів село, що розташоване від­разу за східною окраїною Козельця, на правому березі р.Остер. Перше поселення на території Гламазд з’явилося за 2 тис. років до Р.Х. В 1967 році ук­ра­їнсь­кий археолог С.С.Березанська виявила на західній околиці села на дюнах правобережної заплави р.Остер поселення племен мідного віку розміром біля 10 га, якому вона дала назву «Гломазди-II». Та­ку назву було дано через те, що того ж року, але трохи раніше за 800 м на південь від села на ми­сі правобережної заплави р.Остер нею ж відкрито поселення ранньслов’янських племен (III-V ст. після Р.Х.), назване «Гломазди-I». Це поселення розміром 80х180 м більш детально дос­лі­див в 1984 році чернігівськй археолог О.В.Шекун.

Сучасна історія села розпочалася на початку XVII ст. Його назва пішла від прізвища зас­нов­ни­ка – остерського боярина Івана Гломазди, який згаданий у польських документах під 1602 ро­ком. З початком радянсько-ні­мець­кої війни були мобілізо­ва­ні 58 жителів Гламазд. Жителями села на  могилі загиблих у 1957 році вста­нов­ле­но надгробок. З фронтів війни не по­вер­ну­лися 42 жителі села. 19 гламаздівців і сьогодні вважаються пропалими без­вісти.

Сивухи – середніх розмірів село розташоване відразу за східною околицею Козельця. Там, де з болотяного масиву Мости (нині ліс) витікає козелецька річечка Карашня, у давнину був хутір Рим. Назва села, як і переважної більшості населених пунктів Козелеччини, пішла від родового іме­­ні першопоселенців – козаків Сивух. Словом «сивуха» у середньовіччя  називали сиву, літню лю­­дину, старожила. рід Сивух жив на Козелеччині щонайменше з кінця XVI століття. Мож­ли­­во, що їх родовід був започаткований від місцевих язичників. У даних Рум’янцевського перепису 1766 року записане й с.Сивухи при річці Карашні.

Часнівці (до початку 1930-х років Слобода Чесного Хреста Господнього) – середніх розмірів се­ло, розташоване на правому березі р. Остер. Слобідкою нинішнє село стало згідно універсалу гетьмана Івана Скоропадського в 1719 ро­ці. Як видно з уні­вер­са­лу населений пункт виник раніше 1719 року. Нема достовірних до­ку­ментів про те, коли і як виникло це поселення. За поширеною версією тут поселились і жили бу­ді­вельники Козелецького Свято-Георгієвського монастиря, розташованого поряд з селом. Проте слобода виникла раніше початку великих робіт у Георгієвському монастирі. Назва «сло­бода» (Мостова слобода – Мостище) вживалась у польських люстраціях першої половини XVII століття. Відомо також, що монастир на цьому місці був зас­но­ва­ний згідно указу польського короля у 1653 році. У радянські часи назви Чесного Хреста Господнього не повинно було бути, тому назву села ско­ротили до Часнівці. У 1938 році хутір Шура було зселено на центральну садибу часнівського кол­госпу ім.Шевченка.

Що ж означає назва Козелець? Існує кілька версій походжень назви селища. За однією з версій, назву Козелець дав поселенню Ве­ликий литовський князь Ольгерд Гедимінович під час своїх походів проти татар у 1358-1363 роках. Упродовж багатьох поколінь переповідалася історія, у якій сказано, що, проїжджаючи у ті ча­си нашим краєм, він замилувався чудовими жовтими квітами, які вкривали берег Остерки бі­ля не­ве­ли­кого сільця на правому березі річки.

Згідно іншої версії, назва селища пішла від давньоруського слова «козелес» - «ко­зя­­чий ліс». Тобто поселення виникло серед темного (густого) лісу, де водилося багато ди­ких кіз. Вона підтверджена у назві лісового урочища, розташованого на схід від нинішнього рай­цент­ру - Чернещина, тобто чорний (темний) ліс.

Ще одна версія про по­ходження назви Ко­­зелець пішла від давнього сіверського тотемного прізвища Ко­зел.

Існує кілька версій визначення часу заснування населеного пункту, що хронологічно охоплюють проміжок від XI до XVII ст.  Козелець було засновано як місто з влас­­ною соборною церквою у першій половині XII ст., хоча у відомих нині давньоруських лі­то­пи­сах про це нічого не сказано.

Перше постійне по­селення у цій місцевості з’явилося 1239 року після розорен­ня монголо-татарським темником Мен­гу-ханом Остерського городка. Жителі останнього ма­со­во втікали у навколишні глухі місця.

Перша письмова згадка про Козелець записана під 1503 роком.

А вже від початку XVII ст. Козелець – це місто, яке з кожним роком відігравало все біль­шу роль в історії

Із початком визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Козельці була створена од­­нойменна сотня у складі Переяславського, а з 1654 р. - Київського полку.

У жовтні 1656 року Козелець став самоврядним містом. Універсалом гетьмана Богдана Хмель­­­­­­­ницького йому був наданий Магдебурзький привілей.

З 14 по 16 квітня 1662 року у Козельці відбувалася козацька рада, на якій обирався гетьман Лі­­­­вобережної України. Козелець – це гетьманська столиця Сомка.

XVIII століття – золотий час історії Козельця. Розквіт міста у ті часи був пов'язаний з ро­­диною Розумовських.

1752 р. у Козельці було відкрито першу міську лікарню.

Упродовж першої половини XIX століття у Козельці продовжували розвиватися ремесла. Зрос­ла кількість майстерень, частина з яких спочатку перетворилася на мануфактури, а згодом – на заводи. Напередодні реформ 1860-х років у місті працювали 5 цегельних заводів, завод з ви­роб­ництва сальних свічок та тютюнова фабрика.

За даними Всеросійського перепису 1897 р., у Козельці проживали 5160 осіб.

1927 року у селищі збудовано електростанцію.

З 9 вересня 1941 р. по 20 вересня 1943 року Козелець перебував під окупацією німецько-фашистських загарбників.

У 1950 р. у селищі функціонували початкова, неповна се­ред­ня, середня та середня вечірня школи, у яких навчалися близько 1200 учнів з Козельця та навко­лишніх сіл і викладали 65 учителів. Крім того, у зооветеринарному технікумі на зоотехніків та вет­фельдшерів навчалися 210 студентів.

1985 року було збудоване нове триповерхове приміщення Козелецької середньої школи №3. А у 1996 році у Козельці з’явився перший навчальний заклад нового типу – гімназія №1.

Центрами культурного жит­тя району стали районний Будинок культури (побудо­ва­ний 1958 ро­ку), центральна біб­ліотека ЦБС (з 1958 р. зна­хо­диться у приміщенні Бу­дин­ку полкової кан­це­ля­рії Київсь­кого полку), музей історії ткацт­ва Чернігівщини (засно­ва­ний 1988 р.) та дитяча му­зична шко­ла (заснована 1966 року, знаходиться у Будинку со­тенної канцелярії Козелець­кої сотні).

Додатки до рішення

Внесення змін до рішення №07-20/VIII від 28.09.2018

Внесення змін до рішення №25-23/VIII від 18.12.2018

Внесення змін до рішення №02-24/VIII від 15.01.2019

Що робити, якщо виникли питання до авіакомпанії

Щодо обов’язку продавців видавати розрахункові документи встановленої форми при реалізації побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту

Вас ошукали у магазині? Найчастіші порушення (матеріали партнерів)

До уваги споживачів! Будьте пильними при придбанні ювелірних виробів!

Що робити, якщо вас обкурюють? Пишіть скаргу до Держпродспоживслужби!

Що робити споживачу, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?

Пам’ятка для споживачів, які мають намір скористуватися послугами інтернет-магазину

Пам’ятка для споживачів (якщо ваші права порушено)

Зразок скарги про порушення прав споживача

Зразок скарги про порушення прав споживачів (у випадку відмови в обслуговуванні українською мовою)

Зразок скарги споживача (у випадку відмови провести розрахунок банківською карткою)

Пам’ятка споживача: Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

ГРАФІК РОБОТИ ЦНАПу Козелецької селищної ради:

сел.Козелець, вул.Соборності, б.27. каб.: 117

ПН, ВТ, ЧТ: 08.00 - 17.00

СР: 08.00 - 20.00

ПТ: 08.00 - 16.00

тел. (04646) 2-13-45

електронна пошта:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГРАФІК ПРИЙМАННЯ ГРОМАДЯН ЦНАПом Козелецької селищної ради:

сел. Козелець, вул.Соборності, б.27. каб.: 117

ПН, ВТ, ЧТ: 08.30 - 16.30

СР: 08.30 - 19.30

ПТ: 08.30 - 15.30

тел. (04646) 2-13-45

На час дії воєнного стану в Україні приймання громадян здійснюється за попереднім записом щосереди з 17:00 до 20:00 за номерами телефону: (04646) 21345; (04646) 42120 (Розпорядження селищного голови від 28.05.2024 №139)

ГРАФІК РОБОТИ у відділених робочих місцях ЦНАПу по старостинських округах:

ПН - ЧТ: 08.00 - 17.00

ПТ: 08.00 - 16.00

обідня перева: 13.00-13.48

ГРАФІК ПРИЙМАННЯ ГРОМАДЯН у відділених робочих місцях ЦНАПу по старостинських округах:

ПН - ЧТ: 08.00 - 17.00

ПТ: 08.00 - 16.00

обідня перева: 13.00-13.48

• Статус та організація роботи ЦНАП

• Перелік послуг 

• Рахунки для оплати адмінпослуг

• Законодавча база

• Статус та організація роботи Центру надання адміністративних послуг

• Рішення 33 сесії 8 скликання від 23.10.2019 року № 152-33 /VIII "Про здійснення повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"

• Цивільний кодекс України

• Кодекс України про адміністративні правопорушення

• Господарський кодекс України

• Земельний кодекс України

• Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"

• Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"

• Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"

• Закон України "Про адміністративні послуги"

• Закон України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно"

• Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"

• Закон України "Про захист персональних даних"

• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"

• Закон України "Про охорону дитинства"

• Закон України "Про Державний земельний кадастр"

• Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"

• Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"

• Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

• Закон України "Про зайнятість населення"Про зайнятість населення"

• Закон України "Про політичні партії в Україні"

• Закон України "Про соціальні послуги"Про соціальні послуги"

• Закон України "Про охорону праці"

• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"

• Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

• Постанова КМУ від 02.03.2016 року "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"

• Постанова КМУ від 25.12.2015 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

• Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" 

• Наказ Мінекономрозвитку від 05.04.2013 №364-13 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток адміністративних послуг" http://meold.kmu.gov.ua/minec/control/uk/publish/printable_article?a

Статут КП «Архітектурно–планувальне проектно–виробниче бюро» Козелецької селищної ради ради

Комунальне підприємство «Архітектурно–планувальне проектно–виробниче бюро» Козелецької селищної ради

ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ:

 - Завірка будинкових книг;

 - Виготовлення технічної документації (технічних паспортів) на будинки

 Графік прийому громадян:

смт. Козелець, вул. ******************

ПН - ПТ: 08.00 - 17.00

ГО «Асоціація демократичного розвитку» запрошує представників громад та громадських організацій міст, селищ та ОТГ Чернігівської області, де вже реалізується громадський бюджет або планується його запровадження, до участі в одноденному тренінгу  «Розробляємо проект під громадський бюджет. Від ідеї до реалізації», що відбудеться 16 лютого у м. Чернігів.