Козелець – древній населений пункт, історія якого сягає глибин історичних часів
Що ж означає назва Козелець? Існує кілька версій походжень назви селища. За однією з версій, назву Козелець дав поселенню Великий литовський князь Ольгерд Гедимінович під час своїх походів проти татар у 1358-1363 роках. Упродовж багатьох поколінь переповідалася історія, у якій сказано, що, проїжджаючи у ті часи нашим краєм, він замилувався чудовими жовтими квітами, які вкривали берег Остерки біля невеликого сільця на правому березі річки.
Згідно іншої версії, назва селища пішла від давньоруського слова «козелес» - «козячий ліс». Тобто поселення виникло серед темного (густого) лісу, де водилося багато диких кіз. Вона підтверджена у назві лісового урочища, розташованого на схід від нинішнього райцентру - Чернещина, тобто чорний (темний) ліс.
Ще одна версія про походження назви Козелець пішла від давнього сіверського тотемного прізвища Козел.
Існує кілька версій визначення часу заснування населеного пункту, що хронологічно охоплюють проміжок від XI до XVII ст. Козелець було засновано як місто з власною соборною церквою у першій половині XII ст., хоча у відомих нині давньоруських літописах про це нічого не сказано.
Перше постійне поселення у цій місцевості з’явилося 1239 року після розорення монголо-татарським темником Менгу-ханом Остерського городка. Жителі останнього масово втікали у навколишні глухі місця.
Перша письмова згадка про Козелець записана під 1503 роком.
Печатка Козелецького магістрату. 1698 рік
А вже від початку XVII ст. Козелець – це місто, яке з кожним роком відігравало все більшу роль в історії
Із початком визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Козельці була створена однойменна сотня у складі Переяславського, а з 1654 р. - Київського полку.
У жовтні 1656 року Козелець став самоврядним містом. Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького йому був наданий Магдебурзький привілей.
З 14 по 16 квітня 1662 року у Козельці відбувалася козацька рада, на якій обирався гетьман Лівобережної України. Козелець – це гетьманська столиця Сомка.
XVIII століття – золотий час історії Козельця. Розквіт міста у ті часи був пов'язаний з родиною Розумовських.
1752 р. у Козельці було відкрито першу міську лікарню.
Упродовж першої половини XIX століття у Козельці продовжували розвиватися ремесла. Зросла кількість майстерень, частина з яких спочатку перетворилася на мануфактури, а згодом – на заводи. Напередодні реформ 1860-х років у місті працювали 5 цегельних заводів, завод з виробництва сальних свічок та тютюнова фабрика.
За даними Всеросійського перепису 1897 р., у Козельці проживали 5160 осіб.
1927 року у селищі збудовано електростанцію.
З 9 вересня 1941 р. по 20 вересня 1943 року Козелець перебував під окупацією німецько-фашистських загарбників.
У 1950 р. у селищі функціонували початкова, неповна середня, середня та середня вечірня школи, у яких навчалися близько 1200 учнів з Козельця та навколишніх сіл і викладали 65 учителів. Крім того, у зооветеринарному технікумі на зоотехніків та ветфельдшерів навчалися 210 студентів.
1985 року було збудоване нове триповерхове приміщення Козелецької середньої школи №3. А у 1996 році у Козельці з’явився перший навчальний заклад нового типу – гімназія №1.
Центрами культурного життя району стали районний Будинок культури (побудований 1958 року), центральна бібліотека ЦБС (з 1958 р. знаходиться у приміщенні Будинку полкової канцелярії Київського полку), музей історії ткацтва Чернігівщини (заснований 1988 р.) та дитяча музична школа (заснована 1966 року, знаходиться у Будинку сотенної канцелярії Козелецької сотні).
Берлозівський старостинський округ
Білейківський старостинський округ
Бобруйківський старостинський округ
Бригинцівський старостинський округ
Булахівський старостинський округ
Данівський старостинський округ
Лемешівський старостинський округ
Лихолітський старостинський округ
Озерненський старостинський округ
Омелянівський старостинський округ
Патютинський старостинський округ
Пилятинський старостинський округ
Скрипчинський старостинський округ
Стависький старостинський округ
села Олексіївщина, Закревське, Жеребецьке, Тополі, Гарбузин та Єрків
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше