Козелецька селищна рада

Село Скрипчин розташоване серед полів та не­ве­ли­ких лісосмуг, південніше автошляху Козелець-Остер за 7 км на захід від Козельця. Власне, Скрипчин у нинішніх межах, був штучно створений 1957 року із сіл Скрипчин, Жадь­ки та Попенки, у кожного з яких окрема історія. Село виникло, очевидно, у середині XVII ст. Його засновником був козак на прізвище Скрип­ка. Можливо, це козак Яцько Скрипка, який був записаний до реєстру 1649 р., у складі Ко­зе­лець­кої сотні Переясловського полку. Перша назва, що підтверджена документально - Скрипкин ху­тір, що згодом трансформувалась у Скрипчин.  В 1939 ро­ці його мешканців було переселено в інші населені пункти, а будівлі зрівняно з зем­лею. Вершковські збудували у селі будинок, який існував до початку 1970-х років. За радянських ча­сів у ньому розташовувалась Скрипчинська початкова школа. 1923 року Скрипчинську сільраду, до якої увійшли села Скрипчин, Жадьки та Пушкарі було перепідпорядковано з Остерського до Козелецького району. Під час Другої світової війни на різ­них фронтах воювали 105 жителів села (без жадь­­ків­ців), 36 з яких не повернулися .

Село Жадьки виникло у першій половині XVIII ст. на вільних землях, поряд зі Скрипчином. Першим жи­телем був козак Остерської сотні на прізвище Жадько. 1924 року в Жадьках було організовано ко­муну «Чер­воний сад» на чолі з Ларіоном Сви­ри­до­ви­чем Пенсь­ким. З початком Другої світової війни 106 жи­те­лів Жадьків було мобілізовано на фронт. У бо­йо­вих діях загинуло 43. 1972 року у пам’ять про 136 воїнів із сіл Скрип­чин, Жадьки та Пушкарі у сільському пар­ку встановлено обеліск.

Хутір Попенки виник у середині XVIII століття, коли у цій місцевості 320 десятин землі були надані у влас­ність виходцю із Курляндії (нині територія Естонії), капітану Адольфу Карловичу Бірону, який хоч і не жив тут, але заклав двір для проживання кріпаків. Упродовж тривалого часу цей двір за­­лишався на хуторі єдиним. 1923 року хутір було віднесено до Старогородської сільської ради Остерського повіту. Та­ке адміністративно-територіальне підпорядкування хутора зберігалося до 1957 року.

1957 року під час чергової хрущовської реформи села Скрипчин, Жадьки та хутір По­пен­ки були об’єднані в один населений пункт – село Скрипчин. 1 вересня 1969 року відчинила двері для учнів збудована на території Жадьків за кошти міс­це­вого колгоспу Скрипчинська восьмирічна школа.

Пушкарі – невелике село, що розташувалося на лівому бе­ре­зі р.Остер за 3 км на північ від автошляху Козелець-Остер та за 7 км на захід від Козельця. Назва села пішла від професії артилериста, яких за козацької доби називали пушкарами. Хо­ча місцеві старожили завжди стверджували, що назву селу дало розташоване поруч болото, ос­кіль­ки слово «Пушкарі» переводиться як низинна, болотиста місцевість. Перша документальна згадка про село датована 1666 р. 1923 року Пушкарі були віднесені до Скрипчинської сільської ради.