Козелецька селищна рада

Лихолітки – середніх розмірів село, розташоване на межі Старських боліт та невеликих лісів обабіч автошляху Козелець-Носівка-Ніжин відразу за північно-східною околицею центру громади – селища Козелець. З південного сходу протікала річка Карашня, яка, за переказами, була судноплавною і впадала у р.Остер. Один з лісових масивів називався Конторщина, бо в ньому, за місцевою ле­ген­дою, знаходилась контора купців, які на суднах по річці перевозили різні товари. Інший ліс, те ж за місцевою легендою, називався Рим, бо там була контора купця Римського, вихідця з Польщі. Хо­ча очевидно назву урочищу дали ще сіверські племена, які у ранньослов’янські часи пере­се­ли­ли­ся у наш край з Дунаю. Коли засноване село, точно не відомо. Проте до реєстру Козедецької сотні 1649 року за­не­се­ні іме­на козаків Богдана та Пилипа Лихолітченків. У тому ж реєстрі носівським сотником за­пи­са­но шлях­тича Лавріна Антоновича Лихолітського. На думку кандидата історичних наук, дос­лід­ни­ка ко­зацьких родоводів В.В.Кривошеї, саме Пилип Лихолітченко був можливим засновником ху­то­ра на місці сучасних Лихоліток у середині XVII cт. Відомо, що до перепису 1666 р. Лихолітки не потрапили. У 1912 році, після Столипінської реформи, яка дозволяла селянам виходити з общини і селитися окремо, виникли хутори Слобідка, Колесниківка, Журавлівка, Вербівка. Усі вони були примусово зселені радянським режимом у 1939 р. За роки війни на фронт бу­ло мобілізовано 185 лихолітчан, з них загинули 103 (55,66%), у т.ч. учасник Сталінградської битви, кавалер двох орденів Чер­во­но­го Прапора та ордена Чер­воної зірки, командир 29 гв. стрі­лець­кого полку полковник Микола Олек­санд­ро­вич Гламазда (1900, с.Лихолітки-02.08.1945, м.Люблін, Польща). З 11 вересня 1941 до 20 вересня 1943 року село було оку­по­ване фашистами. У післявоєнний час великих успіхів при відгодівлі свиней до­сягла Євдокія Андріївна Жу­ра­вель (15.08.1922, с.Ли­хо­літ­ки-26.09.1979, там же). За важку працю Є.А.Жу­ра­вель була нагороджена ор­де­на­ми Леніна та «Знак По­ша­ни».

Лише за часів незалежної України, 1997 року, в пе­ре­бу­до­ва­ному приміщенні колишнього рад­­госпного дитсадка було ос­вя­чено першу в історії села Свято-Воскресенську церкву. Її пер­шим і на сьогодні незмінним настоятелем став ко­лишн­ій воїн-афганець ієрей В’ячеслав (Ар­тюх), уродженець сел.Козелець. На початку 1990-х ро­­­­ків було відновлено Ли­хо­літсь­­ку сільську раду. На зем­лях ряду сіл району бу­ло створено Чернігівську фі­лію пле­мін­но­го заводу «Агро-ре­гі­он» з цент­раль­ною садибою у Лихо­літ­ках. Того ж 2008 ро­ку відкрито для маленьких ли­холітчан но­ве при­мі­щен­ня дитячого садка.