Діти беззаперечно викликають у кожного дорослого позитивні емоції. Вони – квіти життя, вони – наше майбутнє. Та чи часто у повсякденні ми замислюємось над цим? Адже дитина – найбеззахисніша істота у світі. І лише ми, дорослі, можемо захистити малечу від небезпеки, хвороб чи життєвих негараздів. Наступне питання – на скільки свідомі батьки, котрі породили на світ дитину?
Одразу приходить на пам’ять Валентина Підвербна – найстаріша мама України, яка народила свою донечку у 66 років, і відтоді оточує її гіперопікою (Анна-Марія Підвербна цього року пішла до 1-го класу). Страждає від цього перш за все дитина. У цьому конкретному випадку кидається в очі соціальна неадаптованість дівчинки (про це говорять соцслужби Чернігова) та її косоокість, яку матір не визнає, тому і не лікує.
Буває й інша крайність – деякі матусі залишають своїх малюків просто в пологовому будинку, бо не готові до відповідальності. Як правило, у таких випадках вони кажуть, що не мають житла, чоловіка, грошей тощо. Та хіба ж це привід відмовлятися від сина чи дочки – від свого майбутнього?! Серце стискається, як подумаєш про життя дітей в інтернатних закладах… Одні опиняються там від народження, інші – з роками. Але і те, і друге однаково негативно позначається як на житті дитини, так і на суспільстві в цілому. Владні органи намагаються розв’язати проблему соціального сирітства уже багато років. Реальну роботу у цьому напрямі проводить Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба:
«Ми не воюємо з інтернатами. Основна мета реформи інтернатних закладів – вчасно виявити проблему і допомогти сім’ї з дитиною, надати відповідні послуги, щоб дитина не потрапила до інтернатного закладу, а жила в сім’ї, безпеці та благополуччі. Розвиток послуг підтримки сімей з дітьми на рівні громад є запорукою успіху цієї реформи,» - наголосив він. Микола Кулеба затвердив Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки. Згідно документа до 2026 року усі діти мають виховуватися в сім’ях. Та для успіху цієї справи вкрай потрібні соціальні працівники, які й працюватимуть на місцях із сім’ями, що опинилися у складних життєвих обставинах. На жаль, сьогодні соціальні служби здебільшого існують в містах, в той час як у селах їх майже немає. Та саме тут вони найбільше потрібні! Повернімося тепер до першого питання – як часто ми розмірковуємо про майбутнє нашої країни – про дітей? Може, той час – сьогодні…
Ганна Самойленко
До теми:
* Термін «дитина» походить від латинського «infans», що означає «не в змозі говорити».
* 20 листопада 1954 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 836 (IX) і рекомендувала всім країнам ввести в практику, починаючи з 1956 року, святкування Всесвітнього дня дітей як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованій на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Символічно, що саме 20 листопада 1959 року Генасамблея ООН прийняла декларацію прав дитини, і в 1989 році ― Конвенцію прав дитини, яку правозахисники називають «Дитячою конституцією». Україна ратифікувала зазначений документ ще у вересні 1991 року.
* Серед головних проблем можна назвати дитячу смертність. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, на сьогоднішній день в світі помирає близько 11 мільйонів дітей молодше п'яти років.
* У пластмасу, з якої виготовляються деталі конструктора «Лего», додається спеціальна речовину, яка добре висвічується на рентгенівських знімках. Це робиться спеціально на випадок, якщо дитина проковтне деталь.
* У Китаї, через перенаселеність країни, сім'ям заборонено мати більше однієї дитини. Тому багато китайських пар, керуючись принципом «якщо вже дитина, то хлопчик», переривали вагітність, якщо УЗД показувало дівчинку. В результаті зараз в Китаї катастрофічна нестача жінок – їх на 20 мільйонів менше, ніж чоловіків.
* Статистика підрахувала, що маленькі діти у віці 3-4 років щодня вимовляють 12000 слів та задають близько 900 питань.
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше