Участь у заході взяли Козелецький селищний голова Валентин Бригинець, начальник Чернігівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Валентина Михед, заступник начальника відділу безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини Чернігівського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Петро Приходьон, начальник Чернігівської районної державної лікарні ветеринарної медицини Микола Лук’янець, начальник Козелецької дільничної лікарні ветеринарної медицини Микола Омельченко.
«Ми проводимо такі зустрічі для співпраці та порозуміння у вирішенні спільних проблемних питань. Чернігівська районна лікарня на сьогодні об’єднала Козелецьку, Куликівську, Срібнянську, Ріпкинську громади, місто Чернігів. Аналізуючи роботу кожної дільничної лікарні, звичайно виявляємо й недоліки, але за тісної співпраці поступово їх ставатиме все менше, адже ми прагнемо удосконалювати свою роботу та змінити підходи, покращити якість ветеринарних послуг», - зазначив Микола Лук’янець.
Фахівці Держпродспоживслужби, ветеринарної медицини обговорили зі старостами ситуацію, пов’язану з організацією та проведення заходів із ліквідації та протидії поширенню сказу, африканської чуми свиней, лейкозу.
У минулому році на території колишнього Козелецького району було зафіксовано 7 випадків захворювання на сказ. За зверненням Держпродспоживслужби, лісників, мисливців КМУ надав дозвіл на відстрілювання диких тварин (лисиць). Планово протягом місяця у Чернігівському районі було відстріляно 120 лисиць.
Валентина Михед нагадала правила поводження з безпритульними, дикими, свійськими тваринами та закликала жителів громади поводитися з ними відповідально та гуманно, адже коли тварина налякана чи збентежена, інстинктивно вона змушена захищатись і в цей час може поранити людину. Проте такий випадок зовсім не означає, що тварина хвора.
«Ситуація зі сказом напружена, проте якщо покусала чи подряпала свійська тварина, не потрібно її вбивати. Нині не існує методів діагностики сказу до появи клінічних ознак, після прояву яких це захворювання є невиліковним. Тому для діагностування сказу патологічний матеріал відбирають з трупів тварин, які загинули від вірусу (у їх тілі відбулися всі стадії перебігу цієї хвороби, після яких лабораторно можна виявити вірус; саме при дослідженні такого матеріалу діагноз буде точним, тобто, щоб виявити і підтвердити вірус у скаженої тварини, вона має вмерти своєю смертю від вірусу», - наголосила Валентина Михед.
Фахівці зазначили, що єдиним методом боротьби з цією хворобою є вакцинування свійських тварин, які інфікуються від диких тварин, під час міграції переносячи вірус сказу і чуми.
Виявлення спалаху АЧС в громаді минулого року вдалося локалізувати. Вона не поширилася на приватний сектор. Але фахівці радять бути пильними та вживати заходів безпеки, а саме: після походу в ліс змінювати взуття, утримувати свійських свиней у закртому режимі, дозволяється випускати їх в надійну загородь, куди не можуть потрапити дикі тварини чи заходити сторонні люди, адже вірус АЧС не передається повітряним шляхом - його можна занести на взутті або його можуть перенести дикі тварини.
Особливу увагу під час заходу фахівці звернули на таку хронічну інфекційну хворобу ВРХ, як лейкоз. Небезпечність цього захворювання полягає в тому, що воно протікає повільно у прихованій формі.
Для того, щоб уникнути захворювання на лейкоз у своєму господарстві, необхідно дотримуватися певних вимог і перейматися здоров’ям своєї годувальниці. Оздоровчі заходи щодо лейкозу базуються на лабораторних дослідженнях крові від ВРХ із наступним вилученням худоби з позитивним реакцією з загальної череди. Ізолювання інфікованих тварин від неінфікованих на підставі результатів лабораторних досліджень залишається основним методом боротьби з лейкозом ВРХ в усьому світі.
Такі дослідження здійснює Чернігівська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка має всі необхідні сертифікати, допуски, договори для повноцінного надання послуг громадянам. Лабораторні дослідження проводять за допомогою сучасного обладнання та програм, що повністю виключає вплив на результат зразка.
Присутні обговорили питання щодо утримування худобомогильників, приклади організації та оформлення таких місць належним чином в інших громадах.
Фахівці наголосили на необхідності проведення достовірної реєстрації ВРХ відповідно до чинного законодавства та спростували міф про податок на утримання цих тварин, запевнивши, що проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин необхідно для контролю за станом тварини, безпечності споживання молочної продукції, можливості вчасно зупинити поширення хвороби та надання державної підтримки на утримання корів.
«Дякую громаді за співпрацю, за оперативно надану необхідну інформацію для того, щоб ми мали можливість швидко проводити диспансеризацію та в подальшому уточнювати кількість поголів’я, яка є в населених пунктах», - зазначила Валентина Михед.
Загальний відділ Козелецької селищної ради