Козелецька селищна рада

Це раніше в селах боялися перевірок, ревізорів і всіляке керівництво. А тепер все змінилося. І перш за все – це ставлення у громаді до сільських людей і їхніх радощів чи проблем.

6 лютого Лихолітський старостат запросив до себе голову Козелецької селищної ради Олену Дмитренко. І вона приїхала на гостину не сама, а із секретарем селищної ради Наталією Лугиною, начальником відділу освіти Тетяною Єркіною, начальником відділу культури Діаною Волковою та начальником відділу зв’язків з громадськістю, ЗМІ та громадськими організаціями Іриною Санченко. Про життя в селі з населенням у більш ніж 700 чоловік їм розповідає в.о. старости Петро Мачача:

- Проходьте, - запрошує він, - радий, що приїхали. Є в нас і проблеми, є і чим похвалитись. За минулий рік ми вже встигли відчути  зміни на краще. Хочу зазначити ремонт у садочку, дуже багато повипилювали старих аварійних дерев біля школи та будинку культури. А особливо приємно для нас – проведення вуличного освітлення, майже 1 км. У подальшому плануємо і далі продовжувати лінію освітлення, щоб уся центральна вулиця була з ліхтарями.

- А як у школі, як нова директорка, справляється?

- Наталія Олексіївна Круглик молода, енергії вистачає, тож працює з запалом. До мене часто звертається. То дрова треба було привезти - зробили, то тепер підлогу в столовій полагодити… Ось ходімте, самі все побачите.

Стежка до школи зустріла гостей ковзанкою.

- Треба б сіллю з піском посипати, - зазначила Олена Борисівна, - щоб діти не постраждали від катання на льоду. А в теплу пору тут, мабуть, калюжа стоїть...Тож потрібно зробити підсипку.

У школі саме йде урок. До гостей вийшли вчителі й директор. Вони показали шкільні виставки, познайомились із новим начальником відділу освіти, обговорили відвідуваність закладу учнями на цей час (всього в школі навчається 36 учнів), рівень захворюваності на грип і ГРВІ. Цього навчального року Лихолітська ЗОШ перейшла уже як філія до складу Козелецької ЗОШ І-ІІІ ст. № 3. Завдяки цьому діти продовжують навчатися у своєму селі, і не мають необхідності їздити в інші навчальні заклади.

На одному подвір’ї розташовані й школа, і дитячий садок. Тут же майданчик із сучасним оснащенням, гойдалками, теремком, і зовсім поряд турніки ще радянських часів. Малеча саме грається на свіжому повітрі, розчервонілася на морозці. В приміщенні садка тепло, хоча деякі батьки скаржилися Петру Кириловичу на низький температурний режим закладу.

- Вся заковика в тому, що і школу, і ДНЗ опалює одна спільна котельня, - пояснює в. о. старости. – Та вона стоїть далеко від будівлі садка. Там, де під землею йдуть труби, взимку добре видно, бо й сніг в цих місцях тане. Втрати тепла однозначно є. Але і система опалення в приміщенні теж стара.

Сама будівля, яку займає Лихолітський ДНЗ, побудована аж у 1896 році й пристосована під соцзаклади. Донедавна малеча займала тут лише одну кімнату, а інша – велика – слугувала спортзалом для школи. Та батьки дітей наполягли на розширенні площі під садок і відстояли свою думку. Спільним коштом Козелецької селищної ради та Лихолітського старостинського округу був зроблений ремонт: встановили металопластикові вікна, нові двері, закупили меблі – шафи, ліжка, вішалки. Спонсорським коштом (ТОВ «Агро-регіон Козелець») пробурили свердловину й облаштували санвузол. Зараз туалет у приміщенні, й гаряча вода тут є. І батьки надали матеріальну допомогу, ще й виконували ремонтні роботи. Тепер у садку затишно і гарно. Завідувачка Ганна Падій хвалиться ортопедичним килимком для розминки дитячих ніжок, зробленим власноруч.

- Його відсіки ми наповнили тим, що було під рукою: квасолею, горохом, кришечками з пластикових пляшок, кукурудзою, - розказує вона. – Діткам дуже подобається ходити по ньому, а це ж корисно для них.

У спілкуванні з працівниками садочка відчувається, що вони люблять свою справу, переймаються вихованням дітей і намагаються покращувати умови їхнього тут перебування.

Поцікавилася голова Козелецької громади і місцевими культурно-масовими заходами: чи проводяться, в якому стані перебуває приміщення будинку культури. Виявилося, що капітального ремонту тут не було більш ніж 30 років. Але завдяки ентузіазму місцевої молоді та Тетяни Бурди в фойє будівлі минулого року таки зробили мінімальний косметичний ремонт – кошти виділила Лихолітська сільська рада, молоді люди ж втілили ідею в життя, а також прикрасили стіни інсталяціями в українському стилі. Бібліотеку, на жаль, відвідують мало. Та у зимовий час звертаються літні люди, просять бібліотекаря принести книжки додому. Щоб задовольнити читацькі смаки, працівниця бібліотеки їздить до Козелецької централізованої бібліотечної системи й бере для своїх читачів потрібну літературу.  А ось більярдна постійно збирає любителів покатати шари.

- За кошти сільради придбали більярд й облаштували для нього кімнату, яка опалюється обігрівачем, - говорить директор будинку культури Світлана Леоненко. - Тож молоді й старшим людям є куди прийти. А нам для роботи купили ноутбук. В приміщенні будинку культури замінили два вікна на пластикові, а також вставили двоє дверей – це вперше за багато років бодай якісь зміни на краще.

Місцеві мешканці дуже хвалять свою фельдшерку Любов Семенченко. До того, як стала працювати в Лихолітках, вона 12 років відробила в реанімаційному відділенні в столичній лікарні. Такий стаж і навики дають про себе знати, і для села жінка – як скарб. У неї у фельдшерському пункті чисто, охайно, пахне ліками.

- Люди звертаються часто, за день буває п’ять-сім чоловік, до того ж ходжу на виклики і патронаж дітей до 1 року, - каже Любов Іванівна. – Минулого року Козелецький районний центр ПМСД придбав для нашого ФП два штативи для крапельниць. А цьогоріч нам уже закупили набір медикаментів для невідкладної допомоги. Допомогло і товариство «Агро-регіон Козелець» - надали тест-смужки для вимірювання рівня цукру в крові.

Наостанок козелецькі гості почули від людей велику подяку за нещодавно зроблене вуличне освітлення. Дійсно, це гарний початок року для Лихоліток. Так тримати!

Ганна Самойленко