Берлози - середніх розмірів село, центр старостинського округу, якому під­по­ряд­ко­вані села Гламазди, Си­вухи та Часнівці, розташоване на правому березі р.Остер за 3 км на схід від Козельця поряд з лі­совим масивом Чернещина (чорний ліс). Село, очевидно, було засноване наприкінці XVI - початку XVII ст. остерськими бо­я­ра­ми Бер­ло­зами, які згадуються в офіційних документах того часу. Хоча місцеві старожили назву се­ла виводили від верболозу, який ріс на болотистих заплавах і берегах р.Остер, тобто від слів «бер» (берег) і «ло­зи». Більш давнє, ніж у радянських офіційних виданнях, походження села (1858 р.) засвідчив той факт, що згідно указу Петра I від 1709 року двір з одним підданим у Берлозах був наданий ігумену Ко­зелецького Свято-Георгіївського монастиря Ф.Степановському. Наступна згадка про село да­то­ва­на 1718 р. 1934 року при Берлозівській початковій школі, що була реорганізована із земської, почали пра­цювати курси ліквідації неписьменності. 12 липня 1941 року, на 20-й день після початку радянсько-німецької війни, були мобілізовані до Червоної армії 136 жителів Берлозів. Незадовго до визволення, 15 серпня 1943 року, окупанти, які готували оборонну лінію нав­ко­ло Козельця, спалили село. Із 160 хат уціліли лише чотири. З фронтів не повернулися додому 76 берлозівців. Школа існувала до 2007 року, коли її перепрофільовали у дитячий са­док. В 1950 році до Берлозівської артілі приєднали гос­по­дарст­ва сусідніх сіл Гломазд, Сивух та Часнівців. Нове господарство стало носити ім’я Тараса Шев­ченка. За головування В.К.Бригинця, яке тривало до 1970 року, в Берлозах побудували Бу­ди­нок тва­ринника, контору колгоспу, Будинок культури на 200 місць, приміщення сільської ради та фельд­шерсько-акушерського пункту, посадили парк. 98 працівників господарства були від­зна­че­ні ор­денами і ме­далями, у т.ч. голова колгоспу нагороджений орденами Леніна і Трудового Чер­во­но­го Пра­по­ра, а телятниця Марина Костянтинівна Пушкар - орденом «Знак Пошани». В 2005 році господарство повністю припинило своє існування. І.А.Глущенко був одним з ініціаторів створення сільського фольклорного колективу, який невдовзі отримав по­чес­не звання «Народний аматорський».

Гламазди – середніх розмірів село, що розташоване від­разу за східною окраїною Козельця, на правому березі р.Остер. Перше поселення на території Гламазд з’явилося за 2 тис. років до Р.Х. В 1967 році ук­ра­їнсь­кий археолог С.С.Березанська виявила на західній околиці села на дюнах правобережної заплави р.Остер поселення племен мідного віку розміром біля 10 га, якому вона дала назву «Гломазди-II». Та­ку назву було дано через те, що того ж року, але трохи раніше за 800 м на південь від села на ми­сі правобережної заплави р.Остер нею ж відкрито поселення ранньслов’янських племен (III-V ст. після Р.Х.), назване «Гломазди-I». Це поселення розміром 80х180 м більш детально дос­лі­див в 1984 році чернігівськй археолог О.В.Шекун.

Сучасна історія села розпочалася на початку XVII ст. Його назва пішла від прізвища зас­нов­ни­ка – остерського боярина Івана Гломазди, який згаданий у польських документах під 1602 ро­ком. З початком радянсько-ні­мець­кої війни були мобілізо­ва­ні 58 жителів Гламазд. Жителями села на  могилі загиблих у 1957 році вста­нов­ле­но надгробок. З фронтів війни не по­вер­ну­лися 42 жителі села. 19 гламаздівців і сьогодні вважаються пропалими без­вісти.

Сивухи – середніх розмірів село розташоване відразу за східною околицею Козельця. Там, де з болотяного масиву Мости (нині ліс) витікає козелецька річечка Карашня, у давнину був хутір Рим. Назва села, як і переважної більшості населених пунктів Козелеччини, пішла від родового іме­­ні першопоселенців – козаків Сивух. Словом «сивуха» у середньовіччя  називали сиву, літню лю­­дину, старожила. рід Сивух жив на Козелеччині щонайменше з кінця XVI століття. Мож­ли­­во, що їх родовід був започаткований від місцевих язичників. У даних Рум’янцевського перепису 1766 року записане й с.Сивухи при річці Карашні.

Часнівці (до початку 1930-х років Слобода Чесного Хреста Господнього) – середніх розмірів се­ло, розташоване на правому березі р. Остер. Слобідкою нинішнє село стало згідно універсалу гетьмана Івана Скоропадського в 1719 ро­ці. Як видно з уні­вер­са­лу населений пункт виник раніше 1719 року. Нема достовірних до­ку­ментів про те, коли і як виникло це поселення. За поширеною версією тут поселились і жили бу­ді­вельники Козелецького Свято-Георгієвського монастиря, розташованого поряд з селом. Проте слобода виникла раніше початку великих робіт у Георгієвському монастирі. Назва «сло­бода» (Мостова слобода – Мостище) вживалась у польських люстраціях першої половини XVII століття. Відомо також, що монастир на цьому місці був зас­но­ва­ний згідно указу польського короля у 1653 році. У радянські часи назви Чесного Хреста Господнього не повинно було бути, тому назву села ско­ротили до Часнівці. У 1938 році хутір Шура було зселено на центральну садибу часнівського кол­госпу ім.Шевченка.

Що ж означає назва Козелець? Існує кілька версій походжень назви селища. За однією з версій, назву Козелець дав поселенню Ве­ликий литовський князь Ольгерд Гедимінович під час своїх походів проти татар у 1358-1363 роках. Упродовж багатьох поколінь переповідалася історія, у якій сказано, що, проїжджаючи у ті ча­си нашим краєм, він замилувався чудовими жовтими квітами, які вкривали берег Остерки бі­ля не­ве­ли­кого сільця на правому березі річки.

Згідно іншої версії, назва селища пішла від давньоруського слова «козелес» - «ко­зя­­чий ліс». Тобто поселення виникло серед темного (густого) лісу, де водилося багато ди­ких кіз. Вона підтверджена у назві лісового урочища, розташованого на схід від нинішнього рай­цент­ру - Чернещина, тобто чорний (темний) ліс.

Ще одна версія про по­ходження назви Ко­­зелець пішла від давнього сіверського тотемного прізвища Ко­зел.

Існує кілька версій визначення часу заснування населеного пункту, що хронологічно охоплюють проміжок від XI до XVII ст.  Козелець було засновано як місто з влас­­ною соборною церквою у першій половині XII ст., хоча у відомих нині давньоруських лі­то­пи­сах про це нічого не сказано.

Перше постійне по­селення у цій місцевості з’явилося 1239 року після розорен­ня монголо-татарським темником Мен­гу-ханом Остерського городка. Жителі останнього ма­со­во втікали у навколишні глухі місця.

Перша письмова згадка про Козелець записана під 1503 роком.

А вже від початку XVII ст. Козелець – це місто, яке з кожним роком відігравало все біль­шу роль в історії

Із початком визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Козельці була створена од­­нойменна сотня у складі Переяславського, а з 1654 р. - Київського полку.

У жовтні 1656 року Козелець став самоврядним містом. Універсалом гетьмана Богдана Хмель­­­­­­­ницького йому був наданий Магдебурзький привілей.

З 14 по 16 квітня 1662 року у Козельці відбувалася козацька рада, на якій обирався гетьман Лі­­­­вобережної України. Козелець – це гетьманська столиця Сомка.

XVIII століття – золотий час історії Козельця. Розквіт міста у ті часи був пов'язаний з ро­­диною Розумовських.

1752 р. у Козельці було відкрито першу міську лікарню.

Упродовж першої половини XIX століття у Козельці продовжували розвиватися ремесла. Зрос­ла кількість майстерень, частина з яких спочатку перетворилася на мануфактури, а згодом – на заводи. Напередодні реформ 1860-х років у місті працювали 5 цегельних заводів, завод з ви­роб­ництва сальних свічок та тютюнова фабрика.

За даними Всеросійського перепису 1897 р., у Козельці проживали 5160 осіб.

1927 року у селищі збудовано електростанцію.

З 9 вересня 1941 р. по 20 вересня 1943 року Козелець перебував під окупацією німецько-фашистських загарбників.

У 1950 р. у селищі функціонували початкова, неповна се­ред­ня, середня та середня вечірня школи, у яких навчалися близько 1200 учнів з Козельця та навко­лишніх сіл і викладали 65 учителів. Крім того, у зооветеринарному технікумі на зоотехніків та вет­фельдшерів навчалися 210 студентів.

1985 року було збудоване нове триповерхове приміщення Козелецької середньої школи №3. А у 1996 році у Козельці з’явився перший навчальний заклад нового типу – гімназія №1.

Центрами культурного жит­тя району стали районний Будинок культури (побудо­ва­ний 1958 ро­ку), центральна біб­ліотека ЦБС (з 1958 р. зна­хо­диться у приміщенні Бу­дин­ку полкової кан­це­ля­рії Київсь­кого полку), музей історії ткацт­ва Чернігівщини (засно­ва­ний 1988 р.) та дитяча му­зична шко­ла (заснована 1966 року, знаходиться у Будинку со­тенної канцелярії Козелець­кої сотні).

Додатки до рішення

Внесення змін до рішення №07-20/VIII від 28.09.2018

Внесення змін до рішення №25-23/VIII від 18.12.2018

Внесення змін до рішення №02-24/VIII від 15.01.2019

Що робити, якщо виникли питання до авіакомпанії

Щодо обов’язку продавців видавати розрахункові документи встановленої форми при реалізації побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту

Вас ошукали у магазині? Найчастіші порушення (матеріали партнерів)

До уваги споживачів! Будьте пильними при придбанні ювелірних виробів!

Що робити, якщо вас обкурюють? Пишіть скаргу до Держпродспоживслужби!

Що робити споживачу, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?

Пам’ятка для споживачів, які мають намір скористуватися послугами інтернет-магазину

Пам’ятка для споживачів (якщо ваші права порушено)

Зразок скарги про порушення прав споживача

Зразок скарги про порушення прав споживачів (у випадку відмови в обслуговуванні українською мовою)

Зразок скарги споживача (у випадку відмови провести розрахунок банківською карткою)

Пам’ятка споживача: Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

ГРАФІК РОБОТИ ЦНАПу Козелецької селищної ради:

сел.Козелець, вул.Соборності, б.27. каб.: 117

ПН, ВТ, ЧТ: 08.00 - 17.00

СР: 08.00 - 20.00

ПТ: 08.00 - 16.00

тел. (04646) 2-13-45

електронна пошта:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГРАФІК ПРИЙМАННЯ ГРОМАДЯН ЦНАПом Козелецької селищної ради:

сел. Козелець, вул.Соборності, б.27. каб.: 117

ПН, ВТ, ЧТ: 08.30 - 16.30

СР: 08.30 - 19.30

ПТ: 08.30 - 15.30

тел. (04646) 2-13-45

На час дії воєнного стану в Україні приймання громадян здійснюється за попереднім записом щосереди з 17:00 до 20:00 за номерами телефону: (04646) 21345; (04646) 42120 (Розпорядження селищного голови від 28.05.2024 №139)

ГРАФІК РОБОТИ у відділених робочих місцях ЦНАПу по старостинських округах:

ПН - ЧТ: 08.00 - 17.00

ПТ: 08.00 - 16.00

обідня перева: 13.00-13.48

ГРАФІК ПРИЙМАННЯ ГРОМАДЯН у відділених робочих місцях ЦНАПу по старостинських округах:

ПН - ЧТ: 08.00 - 17.00

ПТ: 08.00 - 16.00

обідня перева: 13.00-13.48

• Статус та організація роботи ЦНАП

• Перелік послуг 

• Рахунки для оплати адмінпослуг

• Законодавча база

• Статус та організація роботи Центру надання адміністративних послуг

• Рішення 33 сесії 8 скликання від 23.10.2019 року № 152-33 /VIII "Про здійснення повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"

• Цивільний кодекс України

• Кодекс України про адміністративні правопорушення

• Господарський кодекс України

• Земельний кодекс України

• Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"

• Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"

• Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"

• Закон України "Про адміністративні послуги"

• Закон України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно"

• Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"

• Закон України "Про захист персональних даних"

• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"

• Закон України "Про охорону дитинства"

• Закон України "Про Державний земельний кадастр"

• Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"

• Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"

• Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

• Закон України "Про зайнятість населення"Про зайнятість населення"

• Закон України "Про політичні партії в Україні"

• Закон України "Про соціальні послуги"Про соціальні послуги"

• Закон України "Про охорону праці"

• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"

• Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

• Постанова КМУ від 02.03.2016 року "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"

• Постанова КМУ від 25.12.2015 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

• Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" 

• Наказ Мінекономрозвитку від 05.04.2013 №364-13 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток адміністративних послуг" http://meold.kmu.gov.ua/minec/control/uk/publish/printable_article?a

Статут КП «Архітектурно–планувальне проектно–виробниче бюро» Козелецької селищної ради ради

Комунальне підприємство «Архітектурно–планувальне проектно–виробниче бюро» Козелецької селищної ради

ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ:

 - Завірка будинкових книг;

 - Виготовлення технічної документації (технічних паспортів) на будинки

 Графік прийому громадян:

смт. Козелець, вул. ******************

ПН - ПТ: 08.00 - 17.00

ГО «Асоціація демократичного розвитку» запрошує представників громад та громадських організацій міст, селищ та ОТГ Чернігівської області, де вже реалізується громадський бюджет або планується його запровадження, до участі в одноденному тренінгу  «Розробляємо проект під громадський бюджет. Від ідеї до реалізації», що відбудеться 16 лютого у м. Чернігів.

З метою формування у суспільстві правової культури та правової свідомості, сприяння підвищенню рівня знань та поінформованості громадян щодо реалізації та захисту своїх прав, гарантованих Конституцією та законами України у різних сферах життя, Президент України проголосив 2018 рік Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

Запущено загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!».

Проект реалізується за підтримки Програми USAID «Нове правосуддя» та має на меті інформувати українців про їхні права і навчити громадян ці права захищати

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

"Стоп насильство"

"МаскиШоуСтоп"

"Не знаєш, як вирішити спір?"

"Пам'ятка для стягувача"

"Пам'ятка для боржника"

"Як взяти участь у виборах Президента України?"